Декретна відпустка: відпустка до пологів і після

Июнь 2, 2013 10:46 дп Published by Leave your thoughts

Продовжимо вивчення такого важливого питання, як надання працiвникам соцiальних вiдпусток i соцiальної допомоги. У нашiй статтi розглянемо особливостi надання вiдпустки у зв’язку з вагiтнiстю та пологами та вiдпустки для догляду за дитиною до трьох рокiв.

 

На запитання читачів відповідає:

БОЖКО Людмила Миколаївна
заст. директора Аудиторської фірми «Податковий аудит України”,
аудитор, судово-бухгалтерський експерт

 

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами

Працівники, застраховані у Фонді соцстрахування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (далі – Фонд соцстрахування), при настанні страхового випадку мають право на матеріальне забезпечення (п. 1 ст. 4 Закону України «Про обов’язкове державне соціальне страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими похованням» від 18.01.2001 р.

№ 2240-III (далі – Закон № 2240-III).

Надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (так званої декретної відпустки) передбачено ст. 179 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р. № 322-VIII (далі – КЗпПУ) та ст. 17 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р.

№ 504/96-ВР (далі – Закон № 504/96-ВР).

Отже на отримання декретних на підставі Закону № 2240-III мають право:

  • особи, що працюють за трудовим договором;
  • особи, що забезпечують себе роботою самостійно (підприємці, адвокати, нотаріуси тощо), при умові сплати страхових внесків до Фонду соцстрахування);
  • особи, що не підлягають соціальному страхуванню, при умові сплати страхових внесків до Фонду соцстрахування;
  • громадяни України, що працюють за межами території України, при умові сплати страхових внесків до Фонду соцстрахування.
  • Згідно зі ст. 50 Закону № 2240-III декретні виплачуються повністю за рахунок Фонду соцстрахування, при цьому:
  • особам, що працюють по трудовому договору декретні призначаються і надаються за основним місцем роботи (сумісникам – за основним місцем роботи та за сумісництвом);
  • Іншим застрахованим особам – Фондом соцстрахування за місцем їхнього обліку.

У випадку ліквідації (реорганізації) підприємства декретні виплачуються його правонаступником (якщо страховий випадок наступив до ліквідації (реорганізації) такого підприємства), а при відсутності правонаступника – Фондом соцстрахування за місцем обліку ліквідованого підприємства.

Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) і не залежить від страхового стажу (ст. 39 Закону № 2240-III).

Також згідно зі ст. 50 Закону № 2240-III допомога в зв’язку з вагітністю та пологами надається за основним місцем роботи і за сумісництвом в порядку, передбаченому Кабміном, зокрема згідно з Порядком розрахунку середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі – Порядок № 1266).

Підставою для відпустки є лікарняний лист із жіночої консультації, виданий згідно з п. 1 ст. 51 Закону № 2240-III. Відпустка починається з тридцятого тижня вагітності і ніяк не залежить від кількості часу, відпрацьованого на підприємстві.

Листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю і пологами видається за місцем спостереження за вагітною, починаючи з 30-го тижня вагітності, водночас на 126 календарних днів (70 календарних днів до передбачуваного дня пологів  і 56 – після).

На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю:

  • до пологів – 70 календарних днів;
  • після пологів – 56 календарних днів (70 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.

Особам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів – при усиновленні двох і більше дітей). У разі усиновлення дитини (дітей) обома батьками вказана відпустка надається одному з батьків на їхній розсуд.

До відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов’язаний за заявою жінки приєднати щорічну відпустку незалежно від тривалості її роботи в поточному робочому році.

обложка-11

 

Додатково тривалість декретної відпустки може збільшуватись, наприклад, в наступних випадках.

  •  У разі передчасних або багатоплідних пологів, виникнення ускладнень під час пологів або в післяпологовому періоді, на підставі запису в історії пологів та обмінній карті вагітної, засвідченого підписом головного лікаря та печаткою лікувально-профілактичного закладу, де відбувались пологи, за місцем спостереження за вагітною додатково видається листок непрацездатності на 14 календарних днів, крім жінок, яких віднесено до I–IV категорій постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС.
  •  Жінкам, які належать до I–IV категорій постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, видається листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю і пологами з 27 тижнів вагітності тривалістю 180 календарних днів (90 днів на період допологової відпустки і 90 – на період післяпологової відпустки).

Також існують деякі особливості, які стосуються місця видачі лікарняного.

  • Якщо вагітна не спостерігалась з приводу вагітності до дня пологів, листок непрацездатності видається лікувально-профілактичним закладом, у якому відбулися пологи, з дня пологів на період тривалості післяпологової відпустки у порядку, передбаченому пп. 6.1, 6.2, 6.3 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455.
  • Жінкам, які не підлягають загально-обов’язковому державному соціальному страхуванню, видається довідка форми № 147/о «Довідка для призначення і виплати державної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження форм облікової документації щодо призначення державної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, та інструкцій щодо їх заповнення» від 18.03.2002 р. № 93.
  • Особам, які усиновили дитину або взяли дитину під опіку, лікарем жіночої консультації на підставі свідоцтва про народження дитини та рішення суду про її усиновлення або встановлення опіки видається листок непрацездатності на період з дня усиновлення або встановлення опіки до дня закінчення післяпологової відпустки тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення двох і більше дітей, 90 календарних днів – для жінок, віднесених до I–IV категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), котрі відраховуються з дня народження дитини, зазначеного у свідоцтві про народження та рішенні суду про її усиновлення.

Під час перебування жінки у відпустці для догляду за дитиною листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами видається на загальних підставах.

Що стосується отримання декретних на роботі за сумісництвом, то згідно з п. 21 Порядку № 1266, якщо застрахована особа працює за сумісництвом, то оплата їй допомоги по вагітності та пологам (як звичайного лікарняного листка) здійснюється також і за сумісництвом на підставі:

  • копії листка непрацездатності, виданого у встановленому порядку, засвідченої підписом керівника і печаткою з основного місця роботи;
  • довідки про середню заробітну плату за основним місцем праці (типова форма згідно з додат-ком 2 до Порядку № 1266).

Особливості розрахунку середньої зарплати для оплати декретних сумісникам, зазначені у п. 21 Порядку № 1266.

  • Якщо застрахована особа працює за сумісництвом, страхові виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітності та пологах та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі копії листка непрацездатності, виданого в установленому порядку, засвідченого підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи.
  • Якщо застрахована особа працює на кількох роботах за сумісництвом, для призначення страхової виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця додатково до документів, зазначених в абзаці першому п. 21 Порядку № 1266, додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата (дохід) за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів (годин), а для розрахунку допомоги по вагітності та пологах – на кількість календарних днів у відповідному періоді розрахункового періоду за основним місцем роботи.

У випадку коли особа у розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом не працювала кілька днів, які припадають на розрахунковий період за основним місцем роботи для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, середньоденна (середньогодинна) заробітна плата (дохід) за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої у розрахунковому періоді заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески за фактично відпрацьовані календарні місяці (відпрацьований час), на кількість робочих днів (годин), а для розрахунку допомоги по вагітності та пологах – на кількість календарних днів за місцем роботи за сумісництвом.

У цьому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються страхові виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розмір максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу), оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески до Фонду соцстрахування.

 

Права співробітниці, яка знаходиться у відпустці у зв’язку з вагітністю

На підставі ст. 184 КЗпПУ вагітним жінкам заборонено відмовляти у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату внаслідок їхньої вагітності. Також не допускається звільнення вагітних жінок. Незаконне звільнення може бути оскаржене у суді у місячний термін з дня отримання трудової книжки або копії наказу про звільнення (частина перша Ст. 233 КЗпПУ).

Крім того, не допускається залучення до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 176 КЗпПУ).

Вагітним жінкам, відповідно до медичного висновку, знижуються норми виробітку, норми обслуговування або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою.

До вирішення питання про надання вагітній жінці, відповідно до медичного висновку, іншої роботи, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, вона підлягає звільненню від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок підприємства, установи, організації.

Жінки, які мають дітей віком до трьох років, в разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку трьох років.

Якщо заробіток осіб, зазначених у частинах першій і третій ст. 178 КзПП, на легшій роботі є вищим, ніж той, який вони одержували до переведення, їм виплачується фактичний заробіток.

У разі надання жінкам відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов’язаний за заявою жінки приєднати до неї щорічні основну і додаткову відпустки незалежно від тривалості її роботи на даному підприємстві, в установі, організації в поточному робочому році (ст. 180 КЗпПУ).

Згідно зі ст. 23 КЗпПУ, у випадку коли виробнича потреба змушує працедавця на період перебування робітниці у відпустці по вагітності та пологах прийняти іншого працівника для заміщення тимчасово не зайнятої посади, передбачено укладення із новоприйнятим працівником трудового договору на певний строк (строкового договору).

Працівник, який був прийнятий на роботу на період відпустки по вагітності та пологах основного працівника, підлягає звільненню в останній день відпустки, тобто у день напередодні виходу на роботу основного працівника.

 

Розрахунок допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами

Працівникам, які мають право на соціальні відпустки, передбачені ст. ст 17 і 18 Закону № 504/96-ВР, виплачується державна допомога на умовах, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 р. № 2811-XII та іншими нормативно-правовими актами України.

Для розрахунку суми допомоги по вагітності та пологах використовується показник середньої заробітної плати.

Правила обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (страхові виплати) у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації чи фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників визначає Порядок № 1266.

Отже відповідно до пп. 7–9 Порядку № 1266 середня заробітна плата (грошове забезпечення) застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР, котрі регулюють порядок і умови виплати та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на котрі цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до Фонду соцстрахування.

У разі коли розмір заробітної плати (грошового забезпечення) підвищується згідно з рішенням Кабінету Міністрів України, у зв’язку з чим заробітна плата (грошове забезпечення) перераховується за попередні періоди, обчислення середньої заробітної плати (грошового забезпечення) для розрахунку розміру допомоги по безробіттю і виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, здійснюється з урахуванням суми донарахованої заробітної плати (грошового забезпечення) окремо за кожний місяць, за який здійснено перерахунок.

Середній дохід для розрахунку виплат за страхуванням на випадок безробіття застрахованої особи, яка виконувала роботи (надавала послуги) згідно з цивільно-правовим договором, визначається виходячи з розміру щомісячного доходу у розрахунковому періоді, з якого сплачено страхові внески.

Середній дохід добровільно застрахованої особи обчислюється виходячи із суми оподатковуваного доходу (прибутку), з якого сплачувалися страхові внески.

До середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) включається заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) у межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески до Фонду соцстрахування.

У разі коли застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), для обчислення середньої заробітної плати заохочувальні та компенсаційні виплати, які мають разовий характер, та виплати, що не передбачені актами законодавства або що провадяться понад встановлені зазначеними актами норми, в такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу.

У разі поновлення на роботі працівника, який був звільнений з роботи без законної підстави (незаконно переведений на іншу роботу) з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу (різниці в заробітній платі за час виконання нижче оплачуваної роботи), середня заробітна плата обчислюється виходячи із сум, які припадають на місяці розрахункового періоду.

Згідно зі ст. 14 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу, грошового забезпечення), з якої сплачувалися страхові внески:

  • на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді – за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (у частині призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності), і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, в частині призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності (крім розрахунку страхових виплат добровільно застрахованим особам) та для оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця;
  • на кількість календарних днів за розрахунковий період (без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, – тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком для розрахунку допомоги по вагітності та пологах за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням) – за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності), для осіб, робочий час яких у зв’язку з особливостями умов праці не піддається точному обліку, для осіб, які робочий час розподіляють на свій розсуд (робота вдома, страховий агент тощо), та для добровільно застрахованих осіб та осіб, які сплачують єдиний податок за усіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Для військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, календарні дні тимчасової непрацездатності і відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами з розрахункового періоду не виключаються;
  • на кількість календарних днів у розрахунковому періоді – за страхуванням на випадок безробіття для осіб, які виконували роботи (надавали послуги) згідно з цивільно-правовими договорами.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) не може перевищувати максимальну суму (граничну величину) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески, в розрахунку на один день (годину), котра обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду:

  • на норму робочого часу цього місяця – за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (у частині призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності), і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, в частині розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності (крім розрахунку страхових виплат добровільно застрахованим особам) та для оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавців;
  • на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) – для розрахунку допомоги по вагітності та пологах за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, за страхуванням на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності), для осіб, робочий час яких у зв’язку з особливостями умов праці не піддається точному обліку, осіб, які робочий час розподіляють на свій розсуд (робота вдома, страховий агент тощо), для добровільно застрахованих осіб та осіб, які сплачують єдиний податок за всіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

У разі коли середня заробітна плата (грошове забезпечення) обчислюється відповідно до п. 10 Порядку № 1266, середньоденна заробітна плата (грошове забезпечення) за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) або її частини на середньомісячну кількість календарних днів (30,44), а за один робочий день (годину) – на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві (у структурному підрозділі або за індивідуальним графіком роботи).

У разі коли страхові виплати призначаються виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати, середньомісячна заробітна плата обчислюється шляхом множення середньої заробітної плати за один календарний день на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Якщо середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзацу третього п. 9 Порядку № 1266, середньоденна заробітна плата за один робочий день (годину) визначається шляхом ділення нарахованої заробітної плати на середньомісячну кількість робочих днів (годин), встановлену на підприємстві (у структурному підрозділі) у розрахунковому періоді.

Загальна сума допомоги по вагітності та пологах визначається як добуток середньоденної заробітної плати на кількість календарних днів, що припадають на період відпустки по вагітності та пологах (призначається і виплачується за календарні дні).

Тобто середньоденна зарплата для розрахунку допомоги по вагітності та пологам, як зазначено в п. 14 Порядку № 1266, розраховується шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період зарплати, з якої сплачувались страхові внески, на кількість календарних днів за розрахунковий період. Відповідно за календарні дні розраховується і сума допомоги по вагітності та пологах (п. 20 Порядку № 1266).

Також слід врахувати, що частиною другою ст. 39 Закону № 2240-III встановлено, що сума допомоги по вагітності та пологах в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини (граничної суми) місячної заробітної плати (доходу), з якої сплачувались страхові внески.

Декретні (як і звичайні лікарняні) виплачуються в найближчий день виплати заробітної плати після надходження фінансування з Фонду соцстрахування (ст. 52 Закону № 2240-III).

Згідно п. 2 ст. 21 Закону № 2240-III для одержання фінансування від Фонду соцстрахування працедавцю необхідно відкрити окремий розрахунковий рахунок (далі – цільовий рахунок)

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду соцстрахування є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, яка містить інформацію про нараховані страхувальником застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. У зв’язку з тим, що законодавством не встановлено обмежень щодо періодичності та частоти подання заяв-розрахунків з метою забезпечення своєчасності страхових виплат відповідно до вимог п. 1 ст. 52 Закону № 2240-III, такі заяви подаються страхувальниками в міру опрацювання документів, поданих застрахованими особами. Відповідно до роз’яснення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування у заяві-розрахунку зазначається повна сума коштів Фонду соцстрахування на матеріальне забезпечення без зменшення їх на суми обов’язкових платежів.

Пунктом 2 ст. 21 Закону № 2240-III передбачено, що страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок (або окремий рахунок для бюджетних установ) для зарахування страхових коштів, які надаються Фондом соцстрахування і можуть бути використані страхувальником виключно для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Проте частина цих коштів має бути утримана в рахунок сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів, які відповідно до Законів України утримуються з цих виплат, і за утримання яких роботодавець несе відповідальність згідно із законодавством України.

 

Податковий і бухгалтерський облік нарахування і виплати допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами

У бухгалтерському обліку нарахування та виплата декретних відображається наступними бухгалтерськими записами.

Нарахування суми матеріального забезпечення – допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах, що здійснюється за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображається за дебетом субрахунку 378 «Розрахунки з державними цільовими фондами» і кредитом рахунку 66.

Надходження грошових коштів на рахунок підприємства для виплати допомоги працівникам відображається за дебетом рахунку 31 «Рахунки в банках» і кредитом субрахунку 378, а виплата цієї допомоги працівникам відображається за дебетом рахунку 66 та кредитом рахунку 30 «Каса» (лист Міністерства фінансів України від 26.10.2011 р. № 31-08410-07-16/26368).

Приклад

Працівниці на підставі листка непрацездатності надано відпустку в зв’язку з вагітністю та пологами та нараховано допомогу в сумі 15 000 грн. Фінансування від Фонду соцстрахування надійшло на цільовий рахунок підприємства та виплачено працівниці.

обложка-12

Що стосується оподаткування, то оскільки декретні повністю фінансуються Фондом соцстрахування, в податковому обліку підприємства вони не відображаються. Також згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (далі – ПКУ) суми декретних не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Відповідно до підп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 розд. IV ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах).

В Податковому розрахунку по формі № 1ДФ допомога по вагітності та пологах відображається з ознакою доходу 128.

Що стосується єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, то згідно із ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI роботодавці зобов’язані нараховувати єдиний внесок на суми заробітної плати, винагороди за цивільно-Декретні (як і звичайні лікарняні) виплачуються в найближчий день виплати заробітної плати після надходження фінансування з Фонду соцстрахування (ст. 52 Закону № 2240-III).правовими договорами та лікарняні.

Відповідно до підп. 4.3.5 п. 4.3 розд. IV Інструкції про порядок нарахуванspan style=ня і сплати єдиного внеску на заг2) після пологів – 56 календарних днів (70 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів. span style=font-size: 10pt;images/обложка-12.jpgальнообов’язкове держfont-size: 10pt;span style=авне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-5, склад зарплатних платежів слід визначати за допомогою Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5. Як передбачено цією Інструкцією, допомога по вагітності та пологах не входить до Фонду оплати праці, тому така допомога не є об’єктом для нарахування та утримання єдиного внеску.

 

Відпустка для догляду за дитиною до трьох років

Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст. 18 Закону № 504/96-ВР та ст. 179 КЗпП).

Підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.

Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину та одним із прийомних батьків.

За бажанням жінки або осіб, зазначених у частині третій вищезазначеної статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною.

Порядок надання відпустки по догляду за дитиною

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачена ст. 18 Закону № 504/96-ВР та ст. 179 КЗпП, і надається після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки.

Така відпустка надається за заявою жінки або осіб, зазначених у частині третій ст. 18 Закону № 504/96-ВР, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Вищевказана відпустка зараховується як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час відпустки до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.

Відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на підставі наступних документів.

  • Заява працівника.
  • Копія свідоцтва про народження дитини.

Допомога для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків і надається у розмірі, який дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, установленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн (ст. ст. 5 та 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 р. № 2811-XII.

Особам, зазначеним у частині третій ст. 18 Закону № 504/96-ВР (крім осіб, які усиновили чи взяли дитину під опіку у встановленому законодавством порядку, прийомних батьків), відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати).

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не надається працівнику, якщо дитина перебуває на державному утриманні (крім прийомних дітей у прийомних сім’ях).

Відпустка у зв’язку з усиновленням дитини віком старше трьох років надається за заявою особи, яка усиновила дитину, на підставі рішення про усиновлення дитини та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати по догляду за дитиною більшої тривалості. Якщо дитина має потребу у домашньому догляді, жінці в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку. За час відпустки за жінкою, яка має дитину, зберігається місце роботи (посада).

Газета «Платник податків» № 9, 2012